Фінансове шахрайство є серйозною проблемою, яка призводить до величезних щорічних втрат для фінтех-організацій і глобальної безпеки. Відповідно до огляду Асоціації сертифікованих експертів з питань шахрайства, компанії в середньому втрачають близько 5% свого річного доходу через шахрайські дії.

Фінтех-експерт Сергій Кондратенко нагадує, що користувачі також стають жертвами незаконних фінансових операцій і втрачають свої кошти. У 2023 році сума втрат через фінансові шахрайства склала 485 мільярдів доларів, з яких 386 мільярдів доларів – через шахрайство з платежами. У цій структурі фінансових злочинів 6,8 мільярда доларів було вкрадено, коли шахраї обходили протоколи ідентифікації та видавали себе за інших користувачів.

У цій публікації експерт пропонує роз’яснити, що таке фінансове шахрайство, як його наслідки впливають на фінтех-компанії та якими методами ефективно протистояти цьому незаконному явищу.

Сергій Кондратенко: Способи виявлення незаконних фінансових операцій

Незаконні фінансові операції - це фінансова діяльність, яка здійснюється з порушенням законодавства або правил, встановлених у фінансовій сфері.

За словами Сергія Кондратенка, ці операції можуть включати різні види шахрайства, крадіжки грошей, відмивання грошей, ухилення від сплати податків, легалізацію грошей, фінансування тероризму та інші.

Експерт повідомляє, що є певні ознаки вчинення незаконних фінансових операцій, на які варто звернути особливу увагу. На його думку, до них належать незвичайні схеми транзакцій, раптові зміни в діяльності на рахунку та розбіжності у фінансовій звітності. Розуміння цих показників має вирішальне значення для своєчасного реагування.

Незвичайні моделі транзакцій

«В контексті фінансової активності різкі коливання або стрибки обсягів транзакцій можуть бути тривожним сигналом», — коментує Сергій Кондратенко. «Наприклад, раптове збільшення кількості транзакцій протягом короткого періоду часу або ненормальні моделі сум і частоти транзакцій можуть вказувати на потенційні фінансові маніпуляції. Це особливо актуально для компаній, таких як платіжні системи, з великими обсягами транзакцій».

Раптові зміни в активності облікового запису

Багато компаній мають кілька облікових записів для різних операцій, і раптові зміни в активності цих облікових записів можуть викликати підозри. Наприклад, різке збільшення операцій або переказів на рахунку, який зазвичай характеризується постійним потоком транзакцій, може свідчити про несанкціоновану діяльність або шахрайство. Регулярний моніторинг операцій по рахунку допомагає виявляти та запобігати таким раптовим змінам до того, як вони призведуть до значних фінансових втрат.

Розбіжності у фінансовій звітності

Під час прийняття рішень і звітності компанії покладаються на точність своєї фінансової звітності. Сигналом для тривоги можуть бути відмінності у звітах, наприклад непояснені розбіжності між заявленими та фактичними цифрами. Наприклад, несподівані коригування у фінансових звітах або невідповідності в бухгалтерських записах можуть свідчити про спроби маніпулювання даними і, як наслідок, бути ознакою фінансового шахрайства.

Сергій Кондратенко переконаний, що бізнес повинен мати надійні механізми внутрішнього контролю та проходити регулярні аудити для виявлення та усунення порушень у фінансовій звітності.

Посилення контролю: як фінустанови створюють бар’єри для відмивання грошей – Сергій Кондратенко

Важливість ефективного запобігання відмиванню грошей стає все більш очевидною в сучасному світі. Країни з надійною законодавчою базою для боротьби з відмиванням грошей (ПВК) впроваджують жорсткі заходи, включаючи штрафи та адміністративні санкції для організацій, які не можуть забезпечити ефективні програми ПВК.

Експерт Сергій Кондратенко нагадує, що згідно зі світовими стандартами боротьби з відмиванням коштів, щоб відповідати вимогам, уникнути санкцій і зберегти репутацію, фінансові установи повинні впроваджувати та вдосконалювати три ключові аспекти:

  • Процеси KYC (Знай свого клієнта).

Це включає ретельну перевірку особи клієнтів, аналіз їхньої господарської діяльності та оцінку законності коштів, використаних у транзакціях. Запровадження передових методів верифікації особливо важливо для клієнтів із підвищеним ризиком, таких як політичні особи чи великі приватні особи. Зобов’язання KYC часто визначаються національними або міжнародними правилами, наприклад директивами AML у Європі.

  • Впровадити та використовувати інші процедури скринінгу AML

Включаючи перевірку санкцій, перевірку списків публічних діячів, негативну перевірку ЗМІ, якщо необхідно, тощо.

  • Моніторинг транзакцій і звітність

Відіграє ключову роль у виявленні та позначенні підозрілих фінансових операцій для подальшого розслідування. Використання аналітики на основі правил і поведінки, виявлення незвичайної активності та моніторинг у реальному часі дозволяють ідентифікувати підозрілі моделі.

  • Співпраця та обмін інформацією

Фінансові установи зобов’язані повідомляти про підозрілу діяльність через спеціальні канали відповідним органам, якщо є достатні підстави вважати, що має місце відмивання грошей. Тому Сергій Кондратенко вважає, що взаємодія державних і приватних структур є одним із ключових факторів ефективної боротьби з відмиванням грошей. Це також вимагає міжнародної співпраці та обміну інформацією між різними країнами та регуляторними органами для успішної протидії глобальній проблемі відмивання грошей.

Сергій Кондратенко: Верифікація особи та KYC як ефективні способи запобігання фінансовим злочинам

KYC (know your customer/client) — це обов’язкова процедура перевірки персональних даних клієнта, яка зазвичай проводиться фінансовими установами.

Сергій Кондратенко пояснює, що в рамках цієї процедури потрібні документи, що посвідчують особу клієнта, наприклад, дійсне посвідчення особи, рахунки за комунальні послуги з адресою, номери страховки та інші.

Експерт каже, що стандартна процедура KYC складається з трьох важливих етапів:

Програма ідентифікації клієнтів (CIP)

Цей початковий етап передбачає збір і перевірку ключових даних про клієнтів. У банківській сфері цей процес часто здійснюється безпосередньо при реєстрації клієнта. В інших сферах, наприклад на біржах криптовалют, KYC починається після реєстрації з урахуванням відмінностей у вимогах.

Належна перевірка клієнта (CDD)

«Цей етап може бути викликаний додатковою потребою оцінити глибші аспекти біографії клієнта. Метою тут є оцінка потенційних ризиків. Якщо клієнт був причетний до фінансових маніпуляцій у минулому або привернув увагу правоохоронних органів, ця інформація буде розкрита під час НПК», – пояснює Сергій Кондратенко.

Постійний моніторинг

Постійне оновлення даних клієнта дозволяє системі ретельно відстежувати транзакції, які можуть викликати підозри. У разі виявлення підозрілих дій біржа може тимчасово заморозити обліковий запис і повідомити про виявлену проблему контролюючі та правоохоронні органи.

За словами Сергія Кондратенка, цей структурований процес KYC є не лише захистом інтересів фінтех-компаній. Він також є важливим інструментом для запобігання фінансовим злочинам і забезпечення безпеки транзакцій.