Оригінальна назва: Оподаткування криптовалют в Азії: Бичачий чи ведмежий?
Джерело: Tiger Research
Переклад: Shen Chao TechFlow
TL; DR
· Податкові політики в різних країнах мають різноманітні форми, включаючи податкові пільги, прогресивну податкову систему, єдину податкову ставку, перехідні плани та податки на основі угод, що відображає різні економічні стратегії та пріоритети політики кожної країни.
· Уряд бажає збільшити бюджетні надходження через податки, тоді як інвестори занепокоєні тим, що високий податковий тягар вплине на їхню прибутковість, що викликає капітальну втечу до закордонних бірж.
· Для успіху політики оподаткування криптовалют необхідно розробити збалансовану політику, яка не лише зосереджена на податкових надходженнях, але і сприяє здоровому розвитку ринку.
1. Торгівля криптовалютами та оподаткування
З моменту виникнення ринку криптовалют питання оподаткування їх угод завжди було в центрі дискусій. Основний конфлікт полягає в різних позиціях уряду та інвесторів: уряд хоче збільшити бюджетні доходи через податки, тоді як інвестори стурбовані тим, що високий податковий тягар зменшить їх прибуток.
Проте, податки, як важлива складова сучасної економічної системи, є не лише важливим джерелом доходу для уряду, але й ключовим механізмом розвитку ринку. Для ринку криптовалют податкова політика покладає великі надії, що найбільше проявляється в наступних трьох аспектах:
По-перше, податки можуть допомогти створити нормалізований ринок. Наприклад, у фондовому ринку стягнення податку на угоди або прибуток зазвичай означає, що активи отримали офіційне визнання, що забезпечує стабільну основу для ринкових операцій.
По-друге, податки можуть підвищити захист інвесторів. Наприклад, США у 2010 році прийняли Закон про захист споживачів у фінансовій сфері, створивши Бюро захисту фінансових споживачів (CFPB) для захисту прав інвесторів. На ринку Web3 розумна податкова політика та регулювання можуть обмежити випадкові випуски продуктів та оманливу рекламу, зменшуючи кількість шахрайств і захищаючи законні права інвесторів.
Врешті-решт, податкова політика може пришвидшити інтеграцію криптовалют з традиційною фінансовою системою, чітко визначивши їх юридичний статус. Ця інтеграція допомагає підвищити стабільність ринку та довіру інвесторів.
Однак, через унікальність ринку криптовалют, просто перенесення досвіду фондового ринку навряд чи повністю реалізує ці позитивні ефекти. З швидким розширенням ринку криптовалют багато існуючих податкових систем критикуються як «грабіжницькі» інструменти вилучення вартості, що також загострило конфлікт між урядом та інвесторами.
У такому контексті цей звіт проаналізує податкову політику криптовалют у основних країнах Азії та розгляне реалізацію трьох основних функцій (нормалізація ринку, захист інвесторів та системна інтеграція) в цих країнах. Завдяки багатогранному аналізу, цей звіт сподівається надати урядам та інвесторам більш всебічну перспективу.
2. Порівняльний аналіз податків на криптовалюту в основних ринках Азії
Джерело: X
Аналізуючи податкову політику криптовалют у основних країнах Азії, можна виявити п'ять різних політичних моделей. Ці відмінності відображають різні економічні структури та пріоритети політики в кожній країні.
Наприклад, Сінгапур звільняє від податку на приріст капіталу, стягуючи 17% податку на прибуток лише з криптовалют, які вважаються комерційним доходом. Ця гнучка політика не лише зменшила податковий тягар для інвесторів, але й зміцнила позицію Сінгапуру як глобального центру криптовалют. Аналогічно, Гонконг вивчає можливість впровадження безподаткової політики для інвестиційних фондів і сімейних офісів, щоб ще більше залучити інституційних інвесторів.
На відміну від цього, Японія обрала зовсім іншу політику високих податків, стягуючи до 55% податку на прибуток з криптовалютних угод, щоб стримати спекулятивну активність на ринку. Однак, зі змінами на ринку, Японія також розглядає пропозицію знизити ставку до 20%, що може свідчити про зміну її податкової політики в напрямку більшого акценту на довгостроковий розвиток ринку.
2.1. Країни з безподатковою політикою: Сінгапур, Гонконг, Малайзія
Сінгапур, Гонконг та Малайзія, як важливі фінансові центри Азії, впроваджують безподаткову політику щодо капітальних прибутків від криптовалют. Ця політика продовжує усталену економічну стратегію цих країн.
Безподаткові політики цих країн продовжують традиції їхньої фінансової системи. Протягом тривалого часу вони залучали величезні обсяги міжнародного капіталу через низькі податкові ставки (наприклад, звільнення від податку на приріст капіталу для інвестицій у акції). Сьогодні ця політика поширюється на сферу криптовалют, що свідчить про стабільність політики та дотримання економічних принципів.
Ця стратегія вже принесла значні результати. Наприклад, Сінгапур у 2021 році став найбільшим центром криптовалют в Азії. Оскільки інвестиційний прибуток не підлягає оподаткуванню, це залучило велику кількість інвесторів до активної участі на ринку, сприяючи швидкому розвитку ринку.
Однак безподаткова політика також стикається з певними викликами. По-перше, ринок може перегріватися через спекулятивну активність, по-друге, прямі податкові надходження уряду можуть зменшитися. Щоб впоратися з цими проблемами, ці країни вживають інші заходи, наприклад, отримують непрямі податкові доходи через розширення фінансового сектора та забезпечують стабільність ринку через строгий контроль за біржами та фінансовими установами.
2.2. Країни, що впроваджують прогресивну податкову систему: Японія та Таїланд
Японія та Таїланд застосовують високі прогресивні ставки податків на прибуток від криптовалютних交易. Ця політика відображає більш широку соціальну мету, а саме, досягнення «перерозподілу багатства» шляхом оподаткування високих доходів. У Японії максимальна ставка податку досягає 55%, що відповідає податковій політиці традиційних фінансових активів.
Однак політика високих податків також має значні недоліки. Найбільш помітною проблемою є «втеча капіталу», тобто перенесення активів інвесторами до безподаткових юрисдикцій, таких як Сінгапур, Гонконг або Дубай. Крім того, високий податковий тягар може уповільнити активність і зростання ринку. Ці проблеми викликали велику стурбованість з боку регуляторів і можуть спонукати до коригування політики.
2.3. Країни з єдиною податковою ставкою: Індія
Джерело: ISH News Youtube
Індія впровадила єдину ставку податку в 30% на прибуток від криптовалютних угод. Ця політика відрізняється від прогресивної податкової системи традиційних фінансових ринків, оскільки більше орієнтується на адміністративну ефективність і прозорість ринку.
Ця політика принесла кілька помітних результатів. По-перше, конструкція податкової системи проста і зрозуміла, що зменшує адміністративне навантаження на платників податків та податкові органи. По-друге, усі угоди підпадають під одну й ту ж податкову ставку, що ефективно знижує можливість розподілу угод або ухилення від податків.
Однак єдина податкова ставка також має очевидні недоліки. Для малих інвесторів навіть невеликий прибуток підлягає оподаткуванню в 30%, що, безумовно, підвищує їх інвестиційний тягар. Крім того, застосування однієї й тієї ж ставки до високих і низьких доходів також викликало суперечки щодо справедливості оподаткування.
Уряд Індії вже звернув увагу на ці проблеми і шукає рішення. Наприклад, уряд розглядає можливість зниження податкових ставок для малих угод або надання податкових пільг для довгострокових інвесторів. Ці коригування спрямовані на збереження переваг єдиної податкової системи, одночасно сприяючи збалансованому розвитку ринку.
2.4. Перехідна політика: Південна Корея
Джерело: Kyunghyang Shinmun
Південна Корея в питанні оподаткування криптовалют проявляє обережний підхід, що відображає високу невизначеність на ринку криптовалют. Наприклад, фінансовий податок на інвестиції, який спочатку планували ввести у 2021 році, був відстрочений до 2025 року, а впровадження податку на криптовалюту ще більше затримується до 2027 року.
Ця перехідна політика демонструє очевидні переваги. З одного боку, вона надає ринку час і простір для природного розвитку; з іншого боку, вона також забезпечує Кореї цінний період для спостереження за реалізацією політики в інших країнах та глобальними тенденціями регулювання. Аналізуючи досвід Японії та Сінгапуру, Корея сподівається на основі підсумків уроків інших країн створити більш досконалу податкову систему.
Проте ця стратегія також супроводжується певними викликами. В період до впровадження політики відсутність чіткої податкової системи може призвести до збільшення невизначеності серед учасників ринку і може спровокувати спекулятивні перебої. Крім того, через недостатню розвиненість регуляторної інфраструктури можуть постраждати права інвесторів, що в певній мірі може перешкодити тривалому здоровому розвитку ринку.
2.5. Податок на основі угод: Індонезія
Індонезія впровадила унікальну податкову систему на основі угод, що контрастує з іншими країнами Азії. Ця політика набула чинності з травня 2022 року, стягуючи 0,1% податку на прибуток і 0,11% податку на додану вартість (ПДВ) з кожної угоди. Це є частиною модернізації фінансового ринку Індонезії.
Ця податкова система на основі угод спростила податкові процедури за рахунок низької та єдиної податкової ставки та заохочує інвесторів користуватися ліцензованими біржами, що підвищує прозорість ринку. З моменту впровадження політики обсяги торгівлі на ліцензованих біржах значно зросли, що свідчить про позитивний ефект політики.
Проте в цій системі є й недоліки. Як і в Індії, єдина податкова ставка створює великий тягар для малих трейдерів. Для частих трейдерів накопичений податковий тягар може бути досить високим, що викликає занепокоєння щодо зниження ліквідності ринку.
Щоб справитися з цими проблемами, уряд Індонезії планує оптимізувати політику відповідно до зворотного зв'язку з ринку. В даний час розглядаються заходи, які включають зниження податкової ставки для малих угод та надання податкових пільг для довгострокових інвесторів. Ці коригування спрямовані на збереження переваг, пов'язаних з податками на торгівлю, одночасно вирішуючи їх потенційні недоліки.
3. Конфлікт між інвесторами та урядом
Хоча податкові політики криптовалют у різних країнах різні, конфлікт між урядом та інвесторами є загальною проблемою. Цей конфлікт виникає не лише з самих податків, але й відображає різні розуміння природи цифрових активів з обох сторін.
Уряди зазвичай розглядають прибуток від угод з криптовалютами як нове джерело податкових надходжень, особливо на фоні зростаючого дефіциту бюджету через пандемію COVID-19, швидке зростання ринку криптовалют надає урядам можливість забезпечити стабільні доходи. Наприклад, прогресивна податкова система Японії має максимальну ставку 55%, тоді як Індія застосовує єдину ставку в 30%, що свідчить про високу увагу урядів до оподаткування криптовалют.
Джерело: GMB Labs
Проте з точки зору інвесторів, високі ставки податків вважаються перешкодою для розвитку ринку. Порівняно з вищим податковим тягарем на традиційні фінансові продукти, разом із накопиченими податковими витратами через часті угоди, ці фактори спільно стримують активність інвесторів. Тому втеча капіталу стає основною проблемою. Багато інвесторів обирають перенести свої активи на закордонні платформи, такі як Binance, або переїхати до безподаткових юрисдикцій, таких як Сінгапур і Гонконг. Це свідчить про те, що спроби урядів збільшити податкові надходження можуть призвести до зворотного ефекту.
Крім того, деякі країни надто зосереджуються на самих податках, ігноруючи політики, що підтримують розвиток ринку, що ще більше погіршує цей конфлікт. Інвестори зазвичай вважають такий підхід короткозорим і занадто обмежувальним.
Отже, знаходження нової рівноваги між урядом і інвесторами є особливо важливим. Розв'язання цієї проблеми потребує не лише коригування податкових ставок, але й впровадження інноваційних політик, які можуть сприяти здоровому розвитку ринку та забезпечити розумні податкові надходження. Як досягти цієї рівноваги стане ключовим викликом для урядів країн у найближчі роки.
4. Політики стимулювання ринку на національному рівні та стратегії активізації
Оподаткування криптовалют має як позитивний вплив на розвиток ринку, так і певні виклики. Деякі країни через податкову політику сприяють інституціоналізації та інноваціям на ринку, тоді як інші країни через високі податки та складні регуляції призводять до стагнації ринку та втрати талантів.
Сінгапур є зразком успішного активування ринку. Завдяки звільненню від податку на приріст капіталу, Сінгапур не лише надає системну підтримку блокчейн-компаніям, але й створює регуляторний пісочницю для інноваційних підприємств. Ця комплексна політика дозволила Сінгапуру зайняти провідну позицію на ринку криптовалют в Азії.
Гонконг також застосував активну стратегію розвитку ринку. Продовжуючи звільняти індивідуальних інвесторів від податків, Гонконг розширив можливості для ліцензованих компаній з управління цифровими активами. Особливо з 2024 року Гонконг дозволить кваліфікованим інституційним інвесторам брати участь у торгівлі криптовалютними ETF, що допоможе ще більше залучити учасників ринку.
У порівнянні, високі податки і складні податкові системи в деяких країнах стали перешкодою для розвитку ринку. Наприклад, багато інвесторів перенесли свої активи за кордон через надмірний податковий тягар, що призвело не лише до втрати інноваційних компаній і технічних талантів, але й може послабити довгострокову конкурентоспроможність цих країн у сфері цифрових фінансів.
Таким чином, успішна політика оподаткування криптовалют повинна знайти баланс між податковими надходженнями та розвитком ринку. Уряд повинен звертати увагу не лише на короткострокові податкові цілі, але й на те, як створити здорову, стійку екосистему ринку. У майбутньому країни повинні постійно коригувати відповідні політики відповідно до зворотного зв'язку з ринку для досягнення цього ключового балансу.
5. Висновок
Оподаткування криптовалют є неминучим процесом розвитку ринку цифрових активів. Однак, чи зможе податкова політика насправді стабілізувати ринок, потребує більш обережної оцінки. Незважаючи на те, що деякі вважають, що торговий податок може стримувати спекулятивну торгівлю та зменшувати коливання ринку, історичний досвід показує, що ці ефекти часто важко досягти.
Типовим прикладом є Швеція 1986 року. Тоді шведський уряд підвищив податок на фінансові операції з 50 базисних пунктів до 100 базисних пунктів (1 базисний пункт дорівнює 0,01%), внаслідок чого велика частина торгівлі акціями перенеслася на ринок Великобританії. Зокрема, 60% обсягу торгівлі 11 основними шведськими акціями було переміщено до Лондона, що свідчить про те, що неправильно спроектована податкова політика може негативно вплинути на ринок країни.
Отже, як уряди, так і інвестори повинні ретельно оцінити реальний вплив податкової політики. Уряди повинні виходити за межі простого прагнення до податкових надходжень і більше уваги приділяти тому, як виховати здорове, стійке ринкове середовище. Для інвесторів реалізація податкової політики також може бути розглянута як можливість для подальшої інституціоналізації ринку, що сприятиме більш стабільному та зрілому інвестиційному середовищу.
Врешті-решт, успіх політики оподаткування криптовалют залежить від того, чи зможе уряд і учасники ринку знайти точку рівноваги. Це не лише питання коригування податкових ставок, а й важливий виклик для довгострокового розвитку ринку цифрових активів.
Відмова від відповідальності
Цей звіт підготовлений на основі матеріалів, які вважаються надійними. Однак ми не можемо явно чи неявно гарантувати точність, повноту та застосовність інформації. Ми не несемо відповідальності за будь-які втрати, що виникають внаслідок використання цього звіту або його змісту. Висновки та рекомендації в цьому звіті базуються на інформації, що була на момент підготовки, і можуть змінюватися без попередження. Всі думки, прогнози та цілі, викладені в цьому звіті, можуть змінюватися в будь-який час і можуть не збігатися з думками інших осіб або організацій.
Цей документ призначений виключно для інформаційних цілей і не повинен вважатися юридичною, комерційною, інвестиційною або податковою порадою. Будь-які згадані цінні папери або цифрові активи наведені лише для ілюстрації і не є інвестиційною порадою або пропозицією надання інвестиційних послуг. Цей матеріал не призначений для інвесторів або потенційних інвесторів.