Автор: Tiger Research

Переклад: ShenChao TechFlow

TL;DR

  • Податкові політики країн різноманітні, включаючи податкові пільги, прогресивні податкові системи, єдині податкові ставки, перехідні програми та податки на основі угод, що відображає різні економічні стратегії та пріоритети політики в кожній країні.

  • Уряди прагнуть збільшити бюджетні надходження через податки, тоді як інвестори стурбовані, що надмірне податкове навантаження вплине на прибутковість, що призводить до капітальних витоків до закордонних бірж.

  • Для успішної реалізації податкової політики щодо криптовалют необхідно розробити збалансовану політику, яка не лише зосереджувалася б на податкових надходженнях, але й сприяла здоровому розвитку ринку.

1. Криптовалютна торгівля та податки

Від моменту виникнення криптовалютного ринку питання оподаткування його торгівлі завжди було в центрі дискусій. Основна суперечність полягає в різних позиціях урядів та інвесторів: уряди хочуть збільшити бюджетні надходження через податки, тоді як інвестори стурбовані, що надмірне податкове навантаження зменшить інвестиційний прибуток.

Незважаючи на це, податки, як основна складова сучасної економічної системи, є не лише важливим джерелом доходів урядів, а й ключовим механізмом стимулювання розвитку ринку. Для криптовалютного ринку податкова політика має великі сподівання, які в основному проявляються в трьох аспектах:

По-перше, податки можуть допомогти створити нормативний ринок. Наприклад, у фондовому ринку стягнення податків на угоди чи прибутки зазвичай означає, що активи отримують офіційне визнання, що забезпечує стабільну основу для ринкової діяльності.

По-друге, податки можуть посилити захист інвесторів. Наприклад, у 2010 році США ухвалили (Закон про захист фінансових прав споживачів), створивши Бюро захисту фінансових прав споживачів (CFPB) для захисту прав інвесторів. У ринку Web3 розумна податкова політика та регулювання можуть обмежити довільний випуск продуктів та оманливу рекламу, що зменшує шахрайство та захищає законні права інвесторів.

Нарешті, податкова політика може прискорити інтеграцію криптовалют у традиційну фінансову систему, чітко визначивши їх правовий статус. Ця інтеграція допомагає підвищити стабільність ринку та довіру інвесторів.

Проте, враховуючи унікальність криптовалютного ринку, використання досвіду фондового ринку не може повністю реалізувати ці позитивні ефекти. З迅ним розширенням криптовалютного ринку багато існуючих податкових систем критикуються як «грабіжницькі» інструменти вилучення вартості, що ще більше загострює конфлікт між урядами та інвесторами.

У цьому контексті цей звіт аналізуватиме податкову політику основних країн Азії щодо криптовалют та вивчить реалізацію трьох основних функцій (нормалізація ринку, захист інвесторів та системна інтеграція) у цих країнах. Через мультиперспективний аналіз цей звіт сподівається надати урядам та інвесторам більш всебічну точку зору.

2. Порівняльний аналіз податкової політики щодо криптовалют у основних азійських ринках

Джерело: X

Аналізуючи податкову політику країн Азії щодо криптовалют, можна виявити п'ять різних моделей політики. Ці відмінності відображають різні економічні структури та пріоритети політики в кожній країні.

Наприклад, у Сінгапурі капітальний прибуток оподатковується, а лише на криптовалюту, визнану комерційним доходом, стягується 17% податку на прибуток. Така гнучка політика не лише зменшує податкове навантаження на інвесторів, але й укріплює позицію Сінгапуру як глобального центру криптовалют. Аналогічно, Гонконг досліджує можливість запровадження безподаткової політики для прибутків від хедж-фондів та сімейних офісів, щоб ще більше залучити інституційних інвесторів.

У порівнянні, Японія застосовує абсолютно іншу політику високих податків, стягуючи до 55% податку на прибутки від криптовалютних угод, з метою стримування спекулятивної діяльності на ринку. Проте у зв'язку зі змінами на ринку Японія також розглядає пропозицію про зниження ставки до 20%, що може свідчити про зміну напрямку податкової політики на користь більш довготривалого розвитку ринку.

2.1. Країни з безподатковим режимом: Сінгапур, Гонконг, Малайзія

Сінгапур, Гонконг та Малайзія, як важливі фінансові центри Азії, запровадили безподаткову політику для капітальних прибутків від криптовалют. Ця політика продовжує постійну економічну стратегію цих країн.

Безподаткова політика цих країн відповідає практикам їх традиційних фінансових систем. Протягом тривалого часу вони залучали значний міжнародний капітал завдяки низьким ставкам податків (наприклад, звільнення від податку на прибуток від інвестицій у акції). Тепер ця політика поширюється на сферу криптовалют, що відображає стабільність політики та дотримання економічних принципів.

Ця стратегія вже принесла значні результати. Наприклад, у 2021 році Сінгапур став найбільшим центром криптовалютних торгів в Азії. Оскільки інвестиційні прибутки не підлягають оподаткуванню, це привабило велику кількість інвесторів до активної участі на ринку, сприяючи швидкому розвитку ринку.

Проте безподаткова політика також стикається з певними викликами. По-перше, ринок може перегрітися через спекулятивну діяльність, по-друге, прямі бюджетні надходження уряду можуть зменшитися. Щоб вирішити ці проблеми, ці країни вжили інших заходів, таких як отримання непрямих податкових надходжень через розширення фінансового сектору та забезпечення стабільності ринку через жорстке регулювання бірж та фінансових установ.

2.2. Країни, що впроваджують прогресивну податкову систему: Японія та Таїланд

Японія та Таїланд застосовують високі прогресивні податкові ставки на прибутки від криптовалютних угод. Ця політика відображає більш широку соціальну мету, спрямовану на «перерозподіл багатства» через оподаткування високодоходних груп. У Японії максимальна ставка податку досягає 55%, що відповідає політиці оподаткування традиційних фінансових активів.

Проте політика високих податків також викликає значні проблеми. Найбільшою проблемою є «виведення капіталу», коли інвестори переносять активи до безподаткових регіонів, таких як Сінгапур, Гонконг або Дубай. Крім того, високе податкове навантаження може стримувати активність та зростання ринку. Ці проблеми викликають значну стурбованість регуляторів і можуть призвести до коригування політики.

2.3. Країни з єдиною податковою ставкою: Індія

Джерело: ISH News Youtube

Індія застосовує єдину податкову ставку 30% на прибутки від криптовалютних угод. Ця політика відрізняється від прогресивної податкової системи, що існує на традиційних фінансових ринках, і в першу чергу базується на адміністративній ефективності та прозорості ринку.

Ця політика принесла кілька помітних ефектів. По-перше, податкова система проста та зрозуміла, що зменшує адміністративне навантаження на платників податків і податкові органи. По-друге, всі угоди підлягають одній податковій ставці, що ефективно знижує ймовірність розподілу угод або ухилення від податків.

Проте єдині податкові ставки також мають очевидні недоліки. Для малих інвесторів навіть незначні прибутки підлягають 30% оподаткуванню, що безумовно збільшує їхні інвестиційні витрати. Крім того, застосування однієї й тієї ж податкової ставки для високодоходних і низькодохідних груп викликало суперечки щодо податкової справедливості.

Уряд Індії вже звернув увагу на ці проблеми і розглядає можливі рішення. Наприклад, уряд розглядає можливість зниження податків на малі угоди або надання податкових пільг для довгострокових інвесторів. Ці корективи мають на меті зберегти переваги єдиної податкової системи, одночасно сприяючи збалансованому розвитку ринку.

2.4. Перехідна політика: Південна Корея

Джерело: Kyunghyang Shinmun

Південна Корея займає обережну позицію щодо питань оподаткування криптовалют, що відображає високу невизначеність на ринку криптовалют. Наприклад, запровадження податку на фінансові інвестиції, яке спочатку планувалося на 2021 рік, було відкладено до 2025 року, а запровадження податку на криптовалюти ще більше відкладено до 2027 року.

Ця перехідна політика демонструє очевидні переваги. По-перше, вона надає ринку час і простір для природного розвитку; по-друге, вона також надає Південній Кореї цінний період для спостереження за реалізацією політики в інших країнах та глобальними регуляторними тенденціями. Аналізуючи досвід Японії та Сінгапуру, Південна Корея сподівається на основі вивчених уроків побудувати більш досконалу податкову систему.

Проте ця стратегія також супроводжується певними викликами. У цей період до впровадження політики відсутність чіткої податкової системи може призвести до збільшення невизначеності для учасників ринку і потенційно викликати спекулятивне перегрівання. Крім того, через недосконалість регуляторної інфраструктури захист прав інвесторів може бути під загрозою, що певною мірою може заважати довгостроковому здоровому розвитку ринку.

2.5. Податки на основі угод: Індонезія

Індонезія запровадила унікальну податкову систему, що базується на угодах, що контрастує з іншими азійськими країнами. Ця політика набрала чинності з травня 2022 року, стягуючи 0,1% податку на прибуток та 0,11% податку на додану вартість (ПДВ) з кожної угоди. Це є частиною модернізації фінансового ринку Індонезії.

Ця податкова система, що базується на угодах, спростила податкові процедури завдяки низьким і єдиним ставкам, заохочуючи інвесторів використовувати ліцензовані біржі, що підвищує прозорість ринку. Від моменту запровадження політики обсяги торгівлі на ліцензованих біржах суттєво зросли, що свідчить про позитивний вплив політики.

Проте ця система також має свої недоліки. Подібно до Індії, єдина податкова ставка накладає значне навантаження на малих трейдерів. Для частих трейдерів накопичені податкові витрати можуть бути значними, що викликає занепокоєння щодо зниження ліквідності на ринку.

Щоб вирішити ці проблеми, уряд Індонезії планує подальшу оптимізацію політики на основі зворотного зв'язку з ринку. Поточні розглянуті заходи включають зниження податків на дрібні угоди та надання податкових пільг для довгострокових інвесторів. Ці корективи мають на меті зберегти переваги податкової системи, основаної на угодах, одночасно усуваючи її потенційні недоліки.

3. Конфлікт між інвесторами та урядом

Попри різні податкові політики країн щодо криптовалют, конфлікт між урядами та інвесторами є загальною проблемою. Цей конфлікт не лише випливає з самих податків, а й відображає різні розуміння природи цифрових активів обома сторонами.

Уряди зазвичай розглядають прибутки від криптовалютних угод як нове джерело податкових надходжень, особливо в умовах посилення бюджетного дефіциту через пандемію COVID-19, швидкий ріст криптовалютного ринку надає урядам можливість отримувати стабільні доходи. Наприклад, Японія застосовує прогресивну податкову ставку до 55%, тоді як Індія застосовує єдину податкову ставку 30%, що свідчить про високу увагу урядів до оподаткування криптовалют.

Джерело: GMB Labs

Однак з точки зору інвесторів занадто високі ставки податків вважаються перешкодою для розвитку ринку. На фоні більшого податкового навантаження порівняно з традиційними фінансовими продуктами, плюс накопичувальні податкові витрати через часті угоди, ці фактори разом стримують активність інвесторів. Таким чином, виведення капіталу стало основною проблемою. Багато інвесторів обирають перенесення активів на біржі за межами країни, такі як Binance, або переїзд до безподаткових регіонів, таких як Сінгапур та Гонконг. Це свідчить про те, що спроби урядів збільшити доходи через податки можуть мати зворотний ефект.

Крім того, деякі країни надто зосереджені на самих податках і ігнорують політики, що підтримують розвиток ринку, що ще більше загострює цей конфлікт. Інвестори зазвичай вважають такі дії короткозорими та занадто обмежувальними.

Отже, знаходження нового балансу між урядом та інвесторами є вкрай важливим. Для вирішення цієї проблеми необхідно не лише коригувати податкові ставки, а й впроваджувати інноваційні політики, які сприятимуть здоровому розвитку ринку та забезпечать адекватні податкові надходження. Як досягти цього балансу стане ключовим викликом для урядів різних країн у наступні кілька років.

4. Політика відновлення ринку на національному рівні та стратегії активізації

Податки на криптовалюти сприяють розвитку ринку, але також стикаються з певними викликами. Деякі країни просувають інституціоналізацію та інновації на ринку через податкову політику, тоді як інші країни стикаються зі стагнацією ринку та втратою кадрів через високі податки та складні регуляції.

Сінгапур є прикладом успішного активування ринку. Завдяки скасуванню податку на капітальний прибуток Сінгапур не лише надає системну підтримку компаніям у сфері блокчейн, але й через регуляторні пісочниці забезпечує середовище для експериментів інноваційних компаній. Ця комплексна політика дозволила Сінгапуру зайняти провідну позицію на азійському ринку криптовалют.

Гонконг також застосував активну стратегію розвитку ринку. Продовжуючи надавати податкові пільги для інвесторів, Гонконг розширив коло ліцензій для компаній з управління цифровими активами. Особливо з 2024 року Гонконг дозволить кваліфікованим інституційним інвесторам брати участь у торгівлі ETF на криптовалюту, що сприятиме подальшому залученню учасників ринку.

У той же час, вищі податкові ставки та складні податкові системи в деяких країнах стали перешкодою для розвитку ринку. Наприклад, багато інвесторів через надмірне податкове навантаження переносять свої активи за межі країни, що не лише призводить до втрати інноваційних компаній та технічних умов, але й може послабити довгострокову конкурентоспроможність цих країн у сфері цифрових фінансів.

Отже, успішна податкова політика стосовно криптовалют повинна знайти баланс між податковими надходженнями та розвитком ринку. Уряди повинні не лише зосередитися на короткострокових податкових цілях, але й на тому, як створити здорову, стійку екосистему ринку. У майбутньому країни повинні постійно коригувати відповідні політики на основі зворотного зв'язку з ринку, щоб досягти цього ключового балансу.

5. Висновок

Оподаткування криптовалют є неминучим процесом розвитку ринку цифрових активів. Однак необхідно більш ретельне оцінювання, чи може податкова політика насправді стабілізувати ринок. Хоча деякі вважають, що податки на угоди можуть стримати спекулятивну діяльність та зменшити коливання ринку, історичний досвід свідчить про те, що ці ефекти часто важко досягти.

Яскравим прикладом є Швеція 1986 року. Тоді уряд Швеції підвищив податок на фінансові угоди з 50 базисних пунктів до 100 базисних пунктів (1 базисний пункт становить 0,01%), в результаті чого велика кількість угод з акціями перемістилася на британський ринок. Зокрема, 60% обсягу торгівлі 11 основними акціями Швеції було перенесено до Лондона, що демонструє, що погано спроектована податкова політика може негативно вплинути на внутрішній ринок.

Отже, як урядам, так і інвесторам необхідно ретельно оцінити реальний вплив податкової політики. Урядам слід вийти за межі простого прагнення до податкових надходжень і більше зосередитися на тому, як виростити здорове, стійке ринкове середовище. Для інвесторів реалізація податкової політики також може бути сприйнята як можливість сприяти більшій інституціоналізації ринку, що, в свою чергу, сприяє більш стабільному та зрілому інвестиційному середовищу.

Врешті-решт, успіх податкової політики щодо криптовалют залежить від того, чи зможуть уряди та учасники ринку знайти баланс. Це не лише питання коригування податкових ставок, а й серйозний виклик, що стосується напрямку довгострокового розвитку ринку цифрових активів.

Відмова від відповідальності

Цей звіт підготовлений на основі матеріалів, визнаних надійними. Проте ми не можемо явно або неявно гарантувати точність, повноту та застосовність інформації. Ми не несемо відповідальності за будь-які збитки, які можуть виникнути внаслідок використання цього звіту або його змісту. Висновки та рекомендації цього звіту основані на інформації, що була доступна на момент підготовки, і можуть змінюватися без попередження. Усі думки, прогнози та цілі, висловлені в цьому звіті, можуть змінюватися в будь-який час і можуть не співпадати з думками інших осіб чи організацій.

Цей документ призначений лише для довідки і не повинен розглядатися як юридична, комерційна, інвестиційна або податкова порада. Будь-які згадані цінні папери або цифрові активи наведені лише для ілюстрації та не є пропозицією інвестиційних послуг. Цей матеріал не націлений на інвесторів або потенційних інвесторів.

Умови використання

Tiger Research дозволяє розумне використання своїх звітів. Принцип «розумного використання» дозволяє використовувати матеріали в суспільних інтересах за умови, що це не завдає шкоди комерційній цінності матеріалу. Якщо використання відповідає рамкам розумного використання, попереднього дозволу отримувати не потрібно. Але при цитації звітів Tiger Research потрібно чітко зазначити, що джерело – це «Tiger Research», а також включити логотип Tiger Research (чорний/білий). У разі необхідності повторної організації та публікації контенту потрібно окремо погодити. Несанкціоноване використання звіту може призвести до правових дій.