«Конг Ідзі входить у коло монет»
Щойно Конг Ідзі прибув до біржі, усі подивилися на нього й усміхнулися, а деякі кричали: «Конг Ідзі, у тебе новий шрам на обличчі! Ти знову порізався?»
Він не відповів, але сказав торговцю: «100 монет цибулі-порею, 500 монет малего», і заплатив 10 юанів.
Вони голосно й навмисне кричали: «Минулого разу все ще було 20 юанів, але цього разу лише 10 юанів. Мабуть, його знову обрізали!»
Конг Ідзі широко розплющив очі й сказав: «Чому ти дивишся на людей з висоти...» «Чому ти дивишся на людей зверхньо? Я бачив, як ти позавчора купив пачку локшини швидкого приготування, і ти навіть шинку не додав».
Обличчя Конга Ідзі почервоніло, а вени на його лобі вискочили, і він сперечався: «Довгострокові інвестиції не можна вважати скороченням... довгостроковими!... Чи можна вважати те, про що ми з вами погоджуємося різання?» Продовження було важким. Якщо ви розумієте, які «цінні інвестиції» та «100 000 до кінця року» тощо викликали у всіх розсміятися: Всередині та зовні панувала радісна атмосфера.
Я чув, як люди говорили про це за їхніми спинами. Спочатку Конг Іджі вклав у сто разів більше своїх грошей, але зрештою він не зміг отримати готівку, тож він ставав біднішим і біднішим, аж поки не почав просити їжі.