Економіка Європи тепер більше, ніж будь-коли, стикається з перешкодами. Розрив між економічними показниками Європи та США збільшується, посилюючись пандемією коронавірусу та триваючим конфліктом в Україні. Ця ситуація висуває економічні проблеми Європи на перший план глобальних дискусій.

Різкий контраст із США

Для порівняння, економіка США значно відновилася після останніх невдач, досягнувши темпів зростання, які більш ніж удвічі перевищують темпи зростання в єврозоні. Ця різка різниця змінює дискусії щодо монетарної політики в Атлантиці, оскільки очікується, що США знижуватимуть процентні ставки рідше, ніж їхні європейські партнери, через сильніші прогнози зростання та інфляції.

Боротьба Європи полягає не лише в повільному зростанні, яке стало дещо звичним питанням, а в тому, як підтримувати інвестиції перед лицем цих викликів. Високі витрати на енергоносії та вигідні субсидії зі США спонукають європейські підприємства переміщатися, що ще більше погіршує Європу.

Комісар ЄС з економіки Паоло Джентілоні наголошує на нагальності утримання інвестицій у Європі. Однак такі рішення, як запропоновані Маріо Драгі для глибшої інтеграції та централізованого фінансування, здаються обов’язковими, але складними. Промисловість Європи стикається з ризиком закриття або виїзду, якщо не буде серйозних змін у політиці.

Старіння населення та відсутність основних гравців у ключових технологічних секторах ще більше ускладнюють економічний динамізм Європи. Континент колись був на висоті на початку 1990-х років, отримавши користь від поглиблення єдиного ринку ЄС. Однак об’єднані економіки ЄС відтоді втратили позиції перед США, особливо на це вплинула боргова криза в єврозоні та нещодавні глобальні потрясіння.

Рівні доходів у Європі впали за рівнем доходів у США, а Міжнародний валютний фонд прогнозує, що ця різниця лише зростатиме. Основні проблеми включають слабкі інвестиції та накопичення робочої сили, коли компанії не хочуть звільняти працівників через побоювання, що не зможуть їх повторно найняти, коли попит відновиться.

Криза споживчої довіри

Довіра споживачів у Європі низька, ціни на житло падають, а уряди скорочують витрати. Навпаки, американські працівники відзначили зростання заробітної плати, що допомагає їм краще справлятися з інфляцією, і їхні більші інвестиції в акції також добре окупилися під час останніх ринкових підйомів.

Європейці також вирішують працювати менше, тенденція, посилена пандемією, з величезним скороченням робочого часу, досягнутого працівниками таких галузей, як залізниця та металургія. Однак ця зміна в бік кращого балансу між роботою та особистим життям контрастує зі стабільним робочим часом у США та сприяє нестачі робочої сили в Європі, яка посилюється демографічними змінами та скороченням імміграції зі Східної Європи.

Довгострокові демографічні та продуктивні проблеми

ЄС стикається з демографічними проблемами через старіння населення, і очікується, що до 2050 року частка працездатного населення різко скоротиться. Ця демографічна тенденція в поєднанні зі стагнацією продуктивності малює похмуру картину економічного майбутнього Європи.

Проблеми з продуктивністю особливо виразні в порівнянні зі США, де компанії, як правило, більші та менш регульовані, що дозволяє більше інвестицій та ефективності. Європейські компанії, часто менші та більш обмежені, намагаються отримати вигоду від технологічних досягнень, таких як хмарні обчислення та програмне забезпечення.

Розрив у продуктивності має величезні наслідки для рівня життя в Європі. Якби найбільші європейські економіки зрівнялися з темпами зростання продуктивності в США, їхній ВВП на душу населення міг би бути значно вищим.

Інвестиційний ринок також демонструє різкі відмінності: європейські компанії інвестують набагато менше, ніж їхні американські колеги. Цей розрив особливо помітний у технологічному секторі, де американські компанії продовжують випереджати європейські за витратами на дослідження та розробки.

Поки політики борються з цими багатогранними проблемами, залишається питання: яка надія залишається для європейської економіки?