Енергетична дилема Туреччини: залишатися на вугіллі чи використовувати відновлювані джерела енергії? ⚡🔋🇹🇷
Поки Туреччина готується до COP28, дебати щодо її зобов’язань поступово відмовитися від вугілля та використовувати відновлювані джерела енергії загострюються. Ось знімок:
1. Вугільна залежність Туреччини (2022):
Незважаючи на глобальні тенденції відновлюваної енергетики, 35% електроенергії в Туреччині виробляється на теплових електростанціях.
2. Кліматичні цілі проти розширення вугільної промисловості:
Прагнучи до нульових викидів до 2053 року, Туреччина розробляє нові електростанції, що працюють на вугіллі, порушуючи європейські норми.
3. Закон Райта:
Витрати на відновлювані джерела енергії зменшуються із законом Райта, але вугілля залишається винятком.
4. Глобальний контекст:
Повільний відхід вугілля перешкоджає глобальним зусиллям досягти цілі Паризької угоди про зниження температури в 1,5 градуса.
5. Фінансовий тиск:
Міжнародні банки ухиляються від фінансування вугільної промисловості, а 17 турецьких банків зобов’язалися відмовитися від інвестицій у вугільну промисловість з 2018 року.
6. Відновлювані джерела енергії в Туреччині:
Потужність вітрової енергії зростає, але використання сонячної енергії потребує покращення.
7. Експертні точки зору:
Експерти наголошують на необхідності рішучого переходу до відновлюваних джерел енергії, підкреслюючи конфлікт із довгостроковими кліматичними цілями.
8. Економічні вигоди:
Перехід на відновлювані джерела енергії може підвищити економічну стійкість і зменшити залежність від імпорту викопного палива.
9. Потенційна економія:
Дослідження вказують на значну економію коштів за допомогою відновлюваних джерел енергії порівняно з імпортом викопного палива.
10. Проблеми та рішення:
Заважають прогресу бюрократичні перепони та непередбачуваність законодавства. Рішення включають стимулювання сонячних установок на дахах і спрощення процедур отримання дозволів для проектів відновлюваної енергетики.