#BNB
Вступ
В останні роки явище «дебанкінгу» стало предметом значної громадської уваги. Хоча це явище тихо відбувалося протягом останніх кількох років, з дедалі більшою кількістю осіб, політиків, компаній, зокрема підприємців, які відкрито обговорюють цю проблему, його вплив переглядається. Особливо часте згадування криптоіндустрії у цій проблемі робить явище дебанкінгу дуже суперечливим і актуальним.
Отже, що таке дебанкінг? Які його наслідки для суспільства, економіки та інновацій? У цій статті буде розглянуто визначення явища, аналіз причин, історичний контекст та його вплив на фінансову систему та інновації, а також запропоновано кілька можливих заходів реагування.
Що таке дебанкінг?
Дебанкінг означає, що законопослушна особа або суб’єкт несподівано втрачає співпрацю з банком без очевидних причин, навіть може бути виключена з банківської системи. Це явище характеризується:
Без розслідування або детального пояснення: банки без проведення глибокого розслідування або надання конкретних причин безпосередньо припиняють обслуговування рахунків.
Без попереднього повідомлення: особи або підприємства, що постраждали, не можуть бути попереджені заздалегідь і не мають достатньо часу для переведення коштів.
Без каналів для скарг або відшкодування: відсутність будь-яких формальних процедур скарг або перегляду.
Слід зазначити, що дебанкінг відрізняється від випадків, коли банки припиняють обслуговування через підозри у шахрайстві, відмиванні грошей або інших незаконних діях. Останні зазвичай супроводжуються розслідуваннями та правовими процедурами, тоді як дебанкінг може не мати цих процесів зовсім.
Чому дебанкінг важливий?
У сучасному суспільстві банківські послуги є основним інструментом для фізичних осіб і підприємств, щоб брати участь в економічній діяльності. Втрата банківського рахунку може призвести до неможливості виплати зарплат, обробки транзакцій або навіть до неможливості нормальної роботи. Хоча чинні правила справедливого банкінгу забороняють банкам відмовляти в обслуговуванні на основі дискримінаційних факторів, таких як раса, стать, релігія, ці правила не обмежують право банків або їх регуляторів на довільне скасування банківських послуг за інших обставин.
Потенційний ризик дебанкінгу полягає в тому, що його можуть використовувати певні політичні сили або установи як інструмент для систематичного переслідування певних осіб або галузей. Ця поведінка подібна до того, як уряд вирішує, хто може використовувати електрику або воду, без необхідності розслідування, пояснення або надання засобів захисту. По суті, така поведінка підриває справедливість і прозорість ринку.
Аналіз причин дебанкінгу
Не всі закриття рахунків належать до дебанкінгу. Закриття рахунків банками з законних причин включає:
Клієнти підозрюються у підозрілій діяльності: наприклад, відмиванні грошей, шахрайстві або інших незаконних діях.
Зменшення витрат на дотримання вимог: банки можуть добровільно обмежувати контакти з певними високими ризиками клієнтами або галузями, щоб зменшити складність регуляторного дотримання.
Однак справжнє занепокоєння викликає явище дебанкінгу, яке часто пов'язане з такими факторами:
Надмірне втручання регуляторів: є повідомлення про те, що певні регулятори можуть чинити неналежний тиск на банки, вимагаючи від них припинити співпрацю з певними галузями або клієнтами з певним політичним фоном.
Конформізм банків: щоб уникнути протистояння з регуляторами або зменшити витрати на дотримання вимог, банки часто вибирають підкорятися цим тискам.
Історичний контекст «Операції задуха» (Operation Choke Point)
У 2013 році Міністерство юстиції США запустило політику під назвою «Операція задуха», яка мала на меті боротися з фінансовим шахрайством, націленим на високі ризики або політично непопулярні легальні підприємства. Ця акція стала символом зміни урядової стратегії: від прямої боротьби з незаконними діями окремих підприємств до непрямого обмеження фінансових послуг певних галузей через регулювання банків та платіжних компаній.
Ця практика викликала широкі суперечки, оскільки уряд використовує свої регуляторні повноваження, щоб «вбити» фінансові послуги для певних галузей, які не були прямо уповноважені Конгресом на обмеження. У 2014 році колишній президент Американської асоціації банків Френк Кітінг у статті для (Wall Street Journal) критикував: «Банкіри не є поліцією чи суддями, але Міністерство юстиції вимагає, щоб вони виконували ці ролі».
Хоча «Операція задуха» у 2015 році була зупинена через юридичний та політичний тиск, термін «Операція задуха 2.0» в останні роки використовується для опису подібних дій уряду, наприклад, дебанкінгу стосовно політичних ворогів чи непопулярних технологічних стартапів.
Залучені установи та міжнародні випадки
У «Операції задуха» та подібних дебанкінгових операціях основними залученими установами є:
Федеральна корпорація страхування депозитів (FDIC): раніше через листи вимагала від банків призупинити діяльність, пов'язану з криптоактивами.
Міністерство юстиції (DOJ): очолило початкову операцію «Операція задуха».
Контролююча служба грошей (OCC): як незалежна установа Міністерства фінансів США, також брала участь у відповідних діях.
Федеральна резервна система (FRB) та Бюро захисту фінансових споживачів (CFPB): у деяких випадках також вважаються учасниками регуляторних дій, пов'язаних з дебанкінгом.
Крім того, явище дебанкінгу не є унікальним для США. Наприклад, в Канаді та Великій Британії також відбулися суперечки через дебанкінг, ініційований урядом.
Вплив дебанкінгу
1. Вплив на фінансову систему
Дебанкінг може призвести до переміщення фінансових операцій у неформальну систему, що знижує ефективність фінансового регулювання. Наприклад, у звіті Міністерства фінансів США зазначається, що дебанкінг може:
Перешкоди для переказів та міжнародних фондів розвитку;
Обмеження можливості низькооплачуваних та уразливих груп потрапити у фінансову систему;
Підрив основної позиції фінансової системи США.
2. Вплив на інновації
Вплив дебанкінгу на нові галузі (такі як криптотехнології) є особливо помітним. Багато стартапів не можуть нормально функціонувати через відмову банків надавати послуги, навіть стикаються з ризиком банкрутства. Це явище не лише обмежує розвиток галузі, але й може мати «ефект холодного душу» на загальну інноваційну екосистему.
3. Вплив на споживачів
Права вибору споживачів і доступність фінансових послуг обмежені. Наприклад, деякі працівники криптоіндустрії навіть отримують відмову у кредитах або позбавляються права на іпотеку через їх професійний фон.
Кейс-стаді та підтримка даними
Згідно з доповіддю венчурної компанії a16z, лише за останні чотири роки їх портфельні компанії зазнали принаймні 30 випадків дебанкінгу. Ці стартапи зазвичай знаходяться на ранніх стадіях і ще не генерують доходу, але їх джерела фінансування включають легітимні установи, такі як пенсійні фонди та університетські благодійні фонди.
Причини, з яких ці підприємства стикаються з дебанкінгом, зазвичай неясні, наприклад:
Було сказано: «Ми не обслуговуємо криптоіндустрію»;
Отримано повідомлення про «закриття рахунку через проблеми з дотриманням вимог», але без конкретних деталей;
Після закриття рахунку немає жодних каналів для скарг або відшкодування.
Заходи реагування та рекомендації
1. Підвищення прозорості та підзвітності
Регулятори повинні чітко визначити стандарти та процедури своїх втручань у банківську діяльність та забезпечити їх відповідність принципам справедливості.
2. Встановлення механізму скарг
Забезпечити прозорі канали для скарг для постраждалих осіб та підприємств, щоб гарантувати захист їх основних прав.
3. Сприяння інноваціям у банках
Банки повинні розробити більш гнучкі можливості управління ризиками та дотримання вимог, щоб підтримати розвиток нових галузей, а не вживати однозначної відмови.
4. Сприяння участі громадськості
Постраждалі підприємства та особи повинні активно ділитися своїми випадками, просувати вирішення проблем через засоби масової інформації та юридичні шляхи.
Висновок
Явища дебанкінгу відображають зловживання владою та системні проблеми в фінансовому регулюванні, що становить загрозу для стабільності фінансової системи, прав споживачів та інноваційної екосистеми. Щоб подолати цей виклик, уряд, банки та всі верстви суспільства повинні об'єднати зусилля, щоб знайти баланс між забезпеченням фінансової безпеки та сприянням справедливій конкуренції.
