【Вступ】: З швидким розвитком блокчейн-технологій уряди різних країн почали поступово впроваджувати політику для адаптації до викликів та можливостей цієї нової сфери. Еволюція глобальної політики щодо блокчейну відображає не лише інновації самої технології, а й виявляє увагу урядів до цифрової економіки, фінансових інновацій та питань конфіденційності даних. У цій статті буде розглянуто основні тенденції розвитку глобальної політики щодо блокчейну та проаналізовано можливості та виклики, що стоять за цими змінами.
Блокчейн-технології, як децентралізована розподілена технологія обліку, завдяки своїм перевагам у безпеці даних, прозорості, ефективності транзакцій тощо, поступово проникають у різні галузі. Від фінансів до постачальних ланцюгів, від медицини до енергетики, застосування блокчейну присутнє скрізь. З розширенням його впливу уряди різних країн почали приділяти увагу розробці та вдосконаленню відповідної політики, яка має на меті сприяти інноваціям і водночас запобігати потенційним ризикам.
1. Глобальні тенденції політики щодо блокчейн-технологій
На глобальному рівні розвиток політики щодо блокчейн-технологій в основному проявляється в двох аспектах: по-перше, у активному просуванні блокчейн-технологій, по-друге, у посиленні регулювання та контролю за ризиками. Різні країни на основі своїх економічних структур, соціального середовища та рівня розвитку технологій мають помітні відмінності в ставленні до блокчейну та політиці щодо нього.
Наприклад, уряд США активно заохочує розвиток блокчейн-технологій. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) ще в 2017 році почала звертати увагу на питання регулювання ICO (первинних пропозицій токенів), після чого були видані відповідні рекомендації. Одночасно такі штати, як Нью-Йорк та Каліфорнія, також впровадили місцеву політику, що підтримує інновації в блокчейні, заохочуючи застосування блокчейн-технологій у фінансових послугах та управлінні постачальними ланцюгами.
Європейський Союз, навпаки, дотримується більш обережного підходу. Хоча більшість країн-членів ЄС підтримують дослідження та застосування блокчейн-технологій, вони більше зосереджуються на захисті конфіденційності даних, особливо після впровадження GDPR (Загального регламенту захисту даних), що викликало широку дискусію щодо застосування блокчейну в аспектах конфіденційності даних. У плані «Цифровий єдиний ринок», запропонованому Європейською комісією, також чітко зазначено про просування застосування блокчейн-технологій у державних послугах, зокрема в сфері трансакцій між країнами та підтвердження особи.
2. Можливості політики щодо блокчейну
Блокчейн-технології не лише мають глибокий вплив на фінансову сферу, їх потенційний вплив на глобальну економічну систему, соціальне управління та національну безпеку є об'єктом уваги політиків у різних країнах. Блокчейн може покращити проблему довіри та ефективності в традиційній фінансовій системі завдяки децентралізованому підходу, що сприяє руху капіталу та прозорості фінансування.
Для урядів блокчейн сприяє підвищенню прозорості та ефективності державних послуг. Наприклад, цифрова система підтвердження особи, створена за допомогою блокчейн-технологій, може значно знизити ризики крадіжки особи, одночасно підвищуючи ефективність управління урядом у сферах виборів, оподаткування, соціального забезпечення тощо. Блокчейн також може забезпечити повну систему відстеження для постачальних ланцюгів, що гарантує прозорість і можливість відстеження всього процесу від виробництва до продажу товарів.
3. Виклики політики щодо блокчейну
Однак поширення блокчейн-технологій також принесли чимало викликів, зокрема труднощі в регулюванні та правовій сфері. Децентралізований характер блокчейну значно ускладнює його регулювання. Традиційні фінансові регуляторні системи не можуть повністю адаптуватися до анонімності та децентралізованих характеристик блокчейн-транзакцій, тому уряди різних країн стикаються з великими правовими та технічними викликами при впровадженні регулювання.
Крім того, екологічні питання, пов'язані з блокчейном, стали важливою темою для обговорення політики. Криптовалюта на прикладі біткоїна, через її високу енергоспоживаність, стала об'єктом критики з боку багатьох країн, особливо тих, що мають суворі вимоги до охорони навколишнього середовища, таких як Китай, країни ЄС тощо, які вже вжили заходів для обмеження діяльності з видобутку криптовалют.
Розробка та вдосконалення глобальної політики щодо блокчейну є динамічним процесом, який сповнений можливостей, але також стикається з багатьма викликами. У майбутньому урядам країн потрібно знайти баланс між сприянням інноваціям у блокчейні та посиленням регулювання, щоб забезпечити, що блокчейн-технологія, сприяючи економічному зростанню та соціальному прогресу, могла ефективно запобігати потенційним ризикам і проблемам.