Крістін Лагард, президент Європейського центрального банку, закликає Європейський Союз мислити стратегічно та брати участь у прямих переговорах з Америкою замість того, щоб поспішати з помстою через вхідні мита.

Обраний президент Дональд Трамп оголосив про великі мита: 60% на китайський імпорт і 10-20% на імпорт з інших країн, включаючи Європу. Лагард попередила, що ці заходи, якщо їх не оскаржити або зустріти різку реакцію, можуть почати глобальну торгову війну, яка нікому не принесе користі.

Тарифні плани Трампа не зовсім зрозумілі. Хоча він оприлюднив цифри, він залишив важливі деталі, наприклад, як вони будуть застосовуватися, на які сектори вони будуть націлені, чи будуть зроблені винятки. «Нам потрібно зрозуміти масштаби», – сказала Лагард.

Вона порівняла цільові мита на такі продукти, як електромобілі, із широкими митами, які стосуватимуться всього, що перетинає кордони США. Ця відсутність ясності ускладнює для Європи прогнозувати точні наслідки.

Відповідь Європи та небезпека ескалації

Лагард закликала Європу не впадати в схему «око за око», яка часто характеризує торгові суперечки. Вона підкреслила стиль переговорів Трампа, вказавши на діапазон 10-20% як доказ того, що США можуть бути відкритими до дискусій.

«Якщо ви оголошуєте діапазон, ви запрошуєте до переговорів», — сказала вона. Єврокомісія вже почала підготовку до потенційних мит. Лагард це визнала, але застерегла від того, щоб покладатися на те, що вона назвала «стратегією чекової книжки» — викидати гроші на проблему.

Натомість вона припустила, що Європа може піти на поступки, запропонувавши купувати більше американських продуктів, таких як скраплений газ або військове обладнання. Це продемонструвало б готовність до співпраці без ескалації напруженості.

Торгова війна, сказала Лагард, зашкодить усім. ВВП загалом скоротиться, і жодна країна не вийде переможцем. Вплив не зупиниться на США та Європі. Китай, який вже став основною метою тарифних планів Трампа, швидше за все, перенаправить свій експорт на інші ринки, включаючи Європу.

Цей «сценарій зміни маршруту» створить додатковий тиск на європейські галузі промисловості, які вже є вразливими. Наразі Лагард вважає, що вільна торгівля з Китаєм має залишатися взаємною та вигідною для обох сторін. Але якщо політика Трампа порушить цей баланс, Європі, можливо, доведеться розглянути оборонні заходи.

Інфляція, ВВП і хвилі

Лагард також розповіла про те, як ці тарифи можуть вплинути на економіку Європи, зокрема на інфляцію та зростання. Вона визнала, що наслідки важко передбачити, оскільки вони залежать від обсягу, тривалості та точних цілей тарифів.

У короткостроковій перспективі, за її словами, тарифи можуть призвести до незначної інфляції. Але торгова війна зрештою призведе до падіння ВВП і дестабілізації світових ринків.

Інфляція не єдина проблема. Лагард зазначила, що невизначеність навколо тарифів вже похитнула довіру споживачів і бізнесу. Інвестиційні рішення відкладаються, а споживання постраждало.

ЄЦБ врахував ці ризики у своїх вересневих економічних прогнозах і зробить це знову в грудні. Але якщо ситуація загостриться, збиток може перевищити поточні прогнози.

Роль Китаю та виклики Європі

Позиція Китаю в цій торговій суперечці є ще одним головним болем для Європи. Лагард підкреслила ризик того, що китайські товари заполонять європейські ринки, оскільки вони стануть менш конкурентоспроможними в США.

Це порушить місцеву промисловість, змусивши Європу прийняти жорсткі рішення про те, чи вводити власні захисні тарифи.

Стратегія Європи щодо мит Трампа також задасть тон її економічному майбутньому. Лагард вказала на минулі приклади, коли Європа уникала заходів у відповідь і замість цього вибирала переговори. Коли Трамп погрожував митами на сталь у минулому, Європейська комісія вирішила сісти та поговорити. Це спрацювало. 

Лагард припустила, що такий же підхід може бути успішним і зараз. Окрім мит, Лагард використала цей момент, щоб підштовхнути до глибших реформ у Європі, особливо до завершення довго обговорюваного союзу ринків капіталу.

Роками європейські лідери говорили про інтеграцію фінансових ринків між державами-членами, але прогрес був дуже повільним. Лагард стверджувала, що повнофункціональний союз ринків капіталу зробить Європу більш стійкою до зовнішніх шоків, таких як тарифи США.

«Гроші мають значення», — сказала вона, наголосивши на необхідності єдиного наглядового органу, який замінить поточну систему з 27 національних регуляторів. Це буде віддзеркаленням Комісії з цінних паперів і бірж у США, оптимізуючи фінансовий нагляд і підвищуючи довіру інвесторів.

Лагард назвала це «каталізатором» для ширших реформ, включаючи кращу сек’юритизацію та збільшення місця на балансах банків для фінансування інновацій.

Але Лагард визнала політичні виклики об’єднання роздробленої фінансової системи Європи. Вона згадала минулий опір централізованому нагляду, але зазначила, що подібні зусилля, такі як Єдиний наглядовий механізм для банків, зрештою увінчалися успіхом. "Це трудомістко, але це працює", - сказала вона.

Падіння конкурентоспроможності Європи

Конкурентоспроможність регіону падає десятиліттями, особливо в техніці та фінансах. У той час як США та Китай домінують у сфері штучного інтелекту, Європа відстає. Лагард сказала, що Європа має талант, але намагається утримати найкращі уми від відходу в американські чи китайські компанії.

Вона закликала лідерів створити середовище, в якому інновації можуть процвітати, а компанії – розвиватися, не шукаючи фінансування за кордоном.

Ще одним слабким місцем є фінансовий сектор. Європейські банки, які колись були на рівні зі своїми американськими колегами, сильно відстали. Лагард зазначила, що середній європейський банк зараз становить одну десяту розміру JPMorgan або Goldman Sachs.

Транскордонні злиття, як-от запропонована угода UniCredit-Commerzbank, можуть допомогти, але вони часто стикаються з політичним опором. Без сильніших банків Європа ризикує ще більше відстати у світових фінансах.

Лагард також націлилася на європейську систему регулювання, яка, за її словами, лягає надмірним тягарем на бізнес. Малі та середні підприємства (МСП), зокрема, стикаються з великим обсягом паперової роботи, необхідної для дотримання екологічних та інших норм.

Відповідаючи на запитання про поштовх адміністрації США до дерегуляції та оптимістичну реакцію фондового ринку, Лагард визнала можливість коригування ринку, але відкинула побоювання щодо фінансової кризи.

«Цього було трохи, і буде більше», — сказала вона, маючи на увазі можливу корекцію цін. Однак вона дала зрозуміти, що сама по собі дерегуляція не призведе до повторення світової фінансової кризи, додавши впевнено: «Ми все одно готові».

Від нуля до Web3 Pro: ваш 90-денний план початку кар’єри