Епізод, який став відомий як конфіскація заощаджень, стався в Бразилії в 1990 році, під час правління президента Фернандо Коллора де Меллу. 16 березня 1990 року Коллор оголосив про пакет економічних заходів, спрямованих на боротьбу з гіперінфляцією, з якою в той час зіткнулася країна. Цей пакет передбачав блокування банківських рахунків, відоме як конфіскація заощаджень.
Відповідно до цього заходу, поточні та ощадні рахунки всіх бразильців були тимчасово заблоковані. Уряд зняв суми з рахунків, на яких було понад 50 000 нових крузадо (валюта на той час), і ці гроші були «заморожені» на певний період з обіцянкою повернення щомісячними платежами через кілька місяців. Цей захід безпосередньо вплинув на довіру населення до банківської системи та викликав величезне повстання, оскільки багато людей втратили частину своїх заощаджень.
Головною метою конфіскації було скорочення грошового обігу в економіці та спроба контролювати інфляцію, яка вийшла з-під контролю. Хоча цьому заходу вдалося тимчасово зменшити інфляцію, він також спричинив величезну кризу довіри до уряду та фінансових установ, окрім збільшення економічних страждань населення.
Цей епізод згадують як один із найбільш суперечливих моментів в економічній історії Бразилії, і досі обговорюють його політичні та соціальні наслідки.
