Павло Дуров, засновник Telegram (TON), вперше після арешту у Франції виступає з критикою дій французької влади та заявляє про готовність компанії покинути ринки, ворожі свободі слова.
Давайте переглянемо всі деталі нижче.
Павло Дуров оскаржує арешт: «Telegram (TON) готовий покинути ворожі юрисдикції»
Як і очікувалося, Павло Дуров, засновник Telegram, нарешті порушив мовчання щодо свого недавнього арешту у Франції, висловивши здивування діями французької влади.
Арешт, який відбувся в серпні 2024 року, викликав хвилю міжнародної критики та викликав занепокоєння щодо дотримання libertà di parola в країні.
У публічному зверненні, надісланому через свій канал Telegram, Дуров захистив свою позицію та позицію своєї компанії, розкриваючи причини своєї позиції та запропонувавши можливу зміну стратегії щодо майбутнього Telegram.
Як відомо, громадянин Франції Дуров, засновник популярної месенджерної платформи Telegram, опинився в розслідуванні французької влади.
Після арешту йому заборонено залишати країну, і тепер він повинен щотижня з’являтися в правоохоронні органи. У своїй першій публічній заяві після арешту Дуров заявив, що був здивований рішенням влади про його арешт.
Особливо враховуючи, що Telegram має законного представника у Франції, який відповідає за обробку всіх нормативних запитів.
Дуров також підкреслив, що у влади було багато інших способів зв'язатися з ним, не вдаючись до радикальних заходів, таких як арешт. Він послався на той факт, що він є постійним відвідувачем французького консульства в Дубаї, і тому до нього легко дістатися.
Цей крок влади, за його словами, був непропорційним і невиправданим, що призвело до ескалації, яка могла поставити під загрозу майбутнє Telegram у Франції та в інших подібних юрисдикціях.
Відповідь Дурова на арешт
У своїй заяві Павло Дуров чітко висловив невдоволення діями французької влади. Крім того, він припустив, що Telegram може відмовитися від тих ринків, які виявилися несумісними з фундаментальними принципами платформи.
Дуров повторив, що Telegram не є компанією, орієнтованою на отримання прибутку, а скоріше керується бажанням захистити свободу слова та вираження поглядів, особливо там, де цим правам загрожує.
«Ми готові піти з ринків, які не поважають наші принципи. Ми тут не для того, щоб заробляти гроші, а для того, щоб захищати фундаментальні права людей, особливо в країнах, де ці права порушуються».
Ці слова, схоже, натякають на зміну курсу Telegram, який незабаром може залишити ринки, де регуляторний тиск є надмірним і суперечить місії платформи.
Міжнародна реакція та справа Макрона
Арешт Дурова швидко привернув міжнародну увагу, викликавши критику французької влади за те, що багато хто назвав нападом на свободу слова.
Президент Франції Еммануель Макрон був змушений втрутитися, заявивши, що арешт Дурова не має політичного характеру. Однак його заява не зняла критики.
Багато активістів цифрових прав і захисників свободи слова звинуватили Францію в перевищенні обмежень, що ставить під загрозу довіру до країни як захисника основних прав.
Реакція на дії Франції була особливо сильною в індустрії технологій.
Група TON Society, пов’язана з платформою обміну повідомленнями, разом із численними керівниками галузі висловили солідарність із Дуровим і закликали його негайно звільнити.
Серед прихильників Дурова відзначився Кріс Павловскі, засновник і генеральний директор Rumble, платформи, схожої на YouTube, який різко розкритикував Францію за останні дії проти захисників свободи слова.
Після арешту Дурова Павловський вирішив залишити Європу, заявивши, що Франція більше не є безпечною країною для засновників технологічних платформ, які просувають свободу слова.
У своїй заяві Павловський зазначив, що Франція «перетнула червону лінію», заарештувавши генерального директора Telegram. Крім того, він попередив інших технологічних підприємців триматися подалі від Європи, якщо вони хочуть зберегти принципи свободи слова.
«Франція погрожувала Rumble і тепер заарештувала Павла Дурова за те, що він не піддав цензурі слова»,
– зазначив Павловський. Він пообіцяв використовувати «всі доступні засоби» для боротьби зі спробами цензури з боку французької влади.
