Україна — країна неймовірних можливостей. Тут кожен може стати ким завгодно: від чесного платника податків до... мільйонера на державній службі. І все це завдяки унікальній екосистемі, яка в народі називається "клептократія".
Звідки все почалося?
Коли Радянський Союз розпався, Україна отримала не лише незалежність, а й величезний спадок: заводи, землі, газотранспортну систему. І що з цим усім робити? Правильно, приватизувати! Але не просто так, а за схемою "своїм — усе, решті — реформи".
У 90-х роках олігархи почали рости, як гриби після дощу. За копійки скуповували стратегічні підприємства, а державу використовували як кишенькову касу. Що цікаво, більшість із них і досі серед "вершків суспільства". Вони навчилися тримати баланс: трохи красти, трохи вкладати і завжди бути ближче до влади.
Межигір’я як символ
Пам'ятаєте резиденцію Віктора Януковича? Це не просто розкішний палац, а справжній музей української клептократії. Кришталева люстра за мільйони, золотий батон і качки на спецпайку — ось так виглядає "життя по-новому" у стилі тодішніх чиновників.
Але Янукович — лише один із прикладів. Його "колеги" працювали значно тонше. Наприклад, через державні тендери чи "своїх людей" на митниці. Або ж старий добрий спосіб: брати хабарі так, щоб "усе було тихо".
Де гроші?
Українські клептократи обожнюють офшори. Панамські, Британські Віргінські острови, Кіпр — це справжні "сейфи" наших політичних еліт. У той час, як простий народ платить за комуналку, "слуги народу" купують яхти і квартири на Лазурному узбережжі.
Одна з улюблених схем — це "велике будівництво". Хтось дійсно будує дороги, а хтось будує нові маєтки в Кончі-Заспі. І найцікавіше: кожен новий уряд обіцяє, що "злодії відповідатимуть перед законом". Але, як показує практика, відповідати чомусь доводиться лише тим, хто не поділився.
Що далі?
Українці — дивовижний народ. Вони знають, що держава працює проти них, але продовжують працювати, платити податки і воювати за свободу. А чиновники? Вони змінюються, але система залишається тією самою.
Чи можна подолати клептократію? Можливо. Але для цього треба змінити не лише людей у владі, а й саму культуру "кумівства" і "відкатів".
А поки що ми живемо в країні, де кожен новий чиновник щиро вірить: "Ну я ж краду для народу!". І тільки народ уже не вірить їм.
