Україна знову намагається приборкати криптосвіт, і ось на горизонті новий законопроєкт №10225-1 від Мінцифри. Його головна мета — зробити обіг криптовалют цивілізованим, а бюджет — трохи повнішим. Але давайте глянемо на деталі, щоб зрозуміти, чи це буде прорив чи ще одна бюрократична стіна.
Що пропонують?
Для фізосіб:
5% податку на прибуток із крипти протягом перших трьох років (щоб заманити новачків).
9% податку наступні п’ять років.
А потім — класичні 18%, бо халява має колись закінчуватися.
Для юросіб:
Операції з криптоактивами звільняються від ПДВ, окрім "службових токенів". Що це таке? Схоже, розберемося на практиці.
Провайдери послуг із криптовалютами:
18% на прибуток. Дякуємо, що хоча б ПДВ не додали (поки що).
Особливий бонус для резидентів Дія.City: вибір між 18% податку на прибуток чи 9% на виведений капітал. Звучить цікаво, але хто готовий підписувати всі ці меморандуми?
Чи стане легше?
Ключовою зміною має стати прозорий механізм звітності, який зараз — як лабіринт із дзеркал. Але справжній фокус — вибір регулятора: Мінцифри та НБУ в цьому проєкті виступають головними наглядачами ринку, що теоретично може зменшити хаос.
Чи вигідно це вам?
Власникам невеликих криптопортфелів (типу тих, хто щомісяця купує на $50) податок у 5% виглядає непогано. Але якщо ваші доходи зростають разом із курсом Bitcoin (98k USD, пам’ятаємо), приготуйтеся платити більше — і це ще до врахування воєнного збору в 5%.
Що це все означає?
Новий законопроєкт виглядає як спроба створити баланс між поповненням бюджету та залученням криптоінвесторів. Проте залишається чимало питань. Як контролюватимуть операції на закордонних біржах? Як будуть розрізняти "службові токени"? І найголовніше — чи залишиться місце для свободи, яка є серцем криптовалют?
Висновок: якщо цей законопроєкт ухвалять, Україні доведеться доводити свою спроможність грати за власними правилами. А нам, криптоентузіастам, час готувати калькулятори.
